Свобода преси в Грузії у небезпеці

svoboda presi v gruzii u nebezpeci - Свобода преси в Грузії у небезпеці

У щорічному Індексі свободи преси міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” (Reporters Sans Frontières – RSF), показники Грузії за останній рік різко погіршилися. Так, у 2022 році країна опинилася на 89-му рядку з 59,30 балами. Водночас у рейтингу організації за 2021 рік Грузія з 71,36 балами займала 60 позицію.

Водночас, автори попереджають, що під час підготовки останньої доповіді було змінено методологію, що дозволяє краще врахувати деякі аспекти, особливо ті, що пов’язані з цифровізацією ЗМІ.

До нових показників, які вимірюють свободу преси, увійшли політичний контекст, правова база, економічний контекст, соціально-культурний контекст та безпека. Відповідно, згідно з авторами дослідження, при порівнянні позицій та рейтингу між 2021 та 2022 роками необхідно враховувати нову методологію.

Проте, якщо у попередні роки серед 12 країн колишнього СРСР (за винятком країн Балтії) Грузія в Індексі свободи преси завжди була незмінним лідером, то цього року її випередили Молдова (40 місце, 73.47 балів) та Вірменія (51 місце, 68.97) балів).

Відповідно до прийнятої «Репортерами без кордонів» методики, більша кількість балів у «Світовому індексі свободи преси» означає найкраще становище у плані свободи журналістів.

Свобода преси у Грузії

За останній рік показники Грузії розподілилися таким чином: політичний контекст – 52.42 балів, правова база – 80.79 балів, економічний контекст – 46.43 балів, соціально-культурний контекст – 75.50 та безпека – 41.34 балів.

Читайте так же:  Михайла Саакашвілі перевели із в'язниці до лікарні

Автори доповіді зазначають, що загалом втручання влади підриває зусилля для покращення свободи грузинської преси.

При цьому 2021 року в Грузії було зафіксовано «безпрецедентну» кількість фізичних нападів на працівників ЗМІ.

Зокрема, масштабне насильство проти журналістів мало в Грузії місце 5 липня 2021 року, коли на тлі бездіяльності поліції грузинські радикали жорстоко розправилися з 50 працівниками ЗМІ, під час власної акції протесту спрямованої проти проведення ЛГБТ-активістами «Маршу гідності».

Один із постраждалих від рук гомофобів, оператор Лексо Лашкарова, помер через кілька днів після нападу. І хоча за офіційною версією причиною смерті оператора стала гостра серцево-судинна та дихальна недостатність, спричинена наркотичною інтоксикацією, його родичі пов’язують загибель Лашкарави з фактом його побиття радикалами. У квітні Тбіліський міський суд засудив шість осіб, які брали участь у побитті оператора, на п’ять років позбавлення волі. Ще 13 радикалів, які взяли участь 5 липня у побитті журналістів, було засуджено до ув’язнення терміном від 1 до 3 років.

Тим не менш, оскільки вироки радикалам були винесені відносно недавно, вони не були відображені у дослідженні організації «Репортери без кордонів», в якому сказано, що «відсутність прозорості та прогресу в розслідуванні цієї події демонструють безкарність тих, хто чинить злочини проти журналістів» .

Крім фізичної розправи над журналістами 5 липня, у доповіді наголошується, що в Грузії рутинними стали словесні нападки на працівників ЗМІ з боку політиків, особливо у ході передвиборчої кампанії. Примітно, що високопосадовці неодноразово публічно критикували журналістів, асоційованих з опозиційними ЗМІ.

Щодо медіа-ландшафту, згідно з дослідниками, він різноманітний, але водночас вкрай поляризований. При цьому незалежність ЗМІ підриває втручання їхніх власників, які, за доповіддю, часто мають тісні зв’язки з політичними лідерами. Щодо державних ЗМІ, в їхню роботу втручається грузинська влада, яка, згідно з організацією «Репортери без Кордонів», відповідає на критику журналістів «цензурою, обшуками та залякуванням».

Читайте так же:  США та Грузія: «без стратегічного прориву»

У документі також наголошується, що низка впливових осіб, у тому числі представники духовенства, прослуховуються Службою безпеки, що порушує конфіденційність джерела журналіста.

У дослідженні йдеться, що під приводом реформ, теоретично спрямованих на підвищення плюралізму та прозорості ЗМІ, уряд Грузії «ясно продемонстрував свою мету» взяти під контроль незалежні радіостанції та телеканали шляхом внесення поправки до Закону про електронні комунікації.

Автори Індексу також відзначають випадки, коли грузинські суди, всупереч гарантіям, які містяться в Законі про свободу слова, намагалися порушити конфіденційність джерел.

Оцінки у Тбілісі

Правляча «Грузинська мрія» у своїх коментарях у зв’язку з дослідженням міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» пояснила падіння рейтингу Грузії «упередженістю» тих чи інших телеканалів (імовірно, опозиційних). За словами спікера парламенту Грузії Шалви Папуашвілі, така «необ’єктивність» викликана політичними інтересами їхніх власників.

Водночас опозиції звинувачує владу у погіршенні медіасередовища в країні. Зокрема, опоненти правлячої партії стверджують, що «Грузинська мрія», яка періодично використовує групи радикалів проти неугодних їй політичних сил, покриває їхню діяльність і на інших фронтах, наприклад, їхні незаконні дії проти ліберальних ЗМІ, які критикують владу. При цьому, як стверджують опозиціонери, «Грузинська мрія» панічно боїться свободи слова, внаслідок чого виявляються спірні дії та рішення влади.

Оставьте комментарий