Мешканці сепаратистської Абхазії виступають проти передачі Росії колишній резиденції радянських вождів у Піцунді. Протягом останнього місяця в окупованому регіоні відбуваються акції протесту, активісти періодично влаштовують пікети, ця тема також активно обговорюється у соціальних мережах.
Влада обґрунтовує своє рішення угодою від 1995 року, за якою Абхазія передала Росії «у безоплатне користування» три держдачі під номерами 8, 9 та 10.
Нова угода щодо передачі у власність РФ всіх будівель комплексу, розташованого на 186 гектарах унікального Піцундського заповідника, а також 115 гектарів акваторії та військове містечко 9-го Управління КДБ з об’єктами життєзабезпечення, було підписано 19 січня 2022 року в Москві.
Однак після протестів, замість очікуваної ратифікації, 21 липня парламент невизнаної Абхазії вирішив звернутися до Конституційного суду, щоб перевірити, наскільки відповідає документ конституції.
Аргументи та контраргументи
Як стверджує де факто президент Абхазії Аслан Бжанія, у 2020 році пропозицію про передачу Росії держдачі в Піцунді «у властивій, тактовній манері» зробив у ході зустрічі з ним президент РФ Володимир Путін, який кілька разів там уже побував.
Бжанія спробував переконати противників нової угоди щодо цього об’єкта тим аргументом, що Абхазія в боргу перед Росією, і що Сухумі не має коштів для ремонту будівель, зведених у 1958–1961 роках. Як стверджує Бжанія, з того часу дача не ремонтувалася.
«Це місце, куди приїжджає наш головний гість… Зараз уже нові технології, нові умови безпеки для осіб, що охороняються… Точно можу сказати, що Російська Федерація може обійтися без цієї дачі, а чи можемо ми обійтися без підтримки Російської Федерації, її збройних сил та її структур, які охороняють тут наші рубежі? Це велике питання», — заявив де-факто президент 21 липня на зустрічі з жителями Гулрипшського району.
Тим не менш, Бжанія все ж таки не зумів переконати їх у своїй правоті, і після надмірно емоційної реакції залу, викликаного відмовою Бжанії обговорити деталі нової угоди щодо Піцундської дачі, де факто президентові довелося передчасно залишити зустріч.
Противники нової угоди заявляють, що Росія і так «довічно володіє» Піцундською держдачею, відповідно, вони не бачать сенсу в оформленні нової угоди та в «зміні статусу об’єкта».
Щодо аргументу сепаратистської влади щодо відсутності коштів для ремонту дачі, противники нової угоди вважають, що це питання Сухумі може легко вирішити, домовившись із Москвою про виділення необхідної суми в рамках російської фінансової допомоги.
Анексія, протест і «дивне мовчання»
Конфліктолог Паата ЗакареїшвіліУ минулому держміністр з питань примирення та громадянської рівноправності зазначив у коментарі Російській службі «Голосу Америки», що головна різниця між двома угодами – тобто від 1995 року. і нового, поки що не ратифікованого – полягає в тому, що згідно з попередньою домовленістю, місцеві жителі хоч і не мали доступу до території, яку орендує РФ, але водночас вони могли вільно пересуватися дорогами та місцевостями навколо піцундських держдач. Натомість згідно з новим варіантом угоди, Росія повністю відгороджує 186 гектарів – зі своїми дорогами та селами, які, швидше за все, тим небагатьом жителям, які населяють їх, доведеться покинути, – і створює автономне дачне містечко, доступ до якого без спеціального дозволу не матиме навіть де факто президент сепаратистського регіону.
«Це дратує абхазів, які вважають, що вони не особливо зобов’язані Росії, оскільки переконані, що Росії Абхазія потрібна для розміщення своїх баз на противагу НАТО та посилення свого впливу в Чорному морі. В Абхазії чутно заяви щодо того, що Росія недостатньо платить за все це і що вона бере від Абхазії набагато більше, ніж дає», — каже Закареїшвілі.
Експерт розповів, що обговорення питання Піцундської держдачі триває протягом останніх 12 років і що це завжди було пов’язане із невдоволенням та протестом з боку мешканців Абхазії. У той самий час конфліктолог наголошує на тому, що російській стороні чомусь саме тепер потрібно вирішити це питання, тобто. на тлі російського вторгнення в Україну та супутніх проблем. Закареїшвілі вважає, що така поспішність з боку російських чиновників викликана певною панікою.
«Я думаю, в Москві відчувають, що в ході російсько-української війни Росія поступово втрачає свої позиції, і про всяк випадок хочуть, поки можуть гарантовано отримати найкращий шматок Абхазії, з унікальним мікрокліматом. Тому що реально ця територія, так само, як і вся решта Абхазія, і так у розпорядженні Росії – так що немає жодної необхідності в нагальній вирішенні цього питання», — каже конфліктолог.
Закареїшвілі зазначив у цьому випадку і «дивне мовчання» Тбілісі. За його словами, політика нинішньої влади, яку опоненти правлячої «Грузинської мрії» характеризують як «політику не роздратування Росії», не витримує критики, оскільки мовчання при анексії території не вписується «ні в якусь стратегію».
«Якщо Тбілісі намагається бути обережним і не псувати з Москвою відносини через Україну – щоб уникнути нової агресії, як це нам щодня пояснюють наші лідери, – то що є неприкритою і явною анексією території? На мою думку, це і є агресія. У чому тоді зміст такої політики? Ми з посмішкою спостерігаємо, як Москва захоплює нашу землю? Тобто абхази кажуть, що це анексія, а грузини просто мовчать? Це нікуди не годиться, це просто несерйозно», – вважає Паата Закареїшвілі.
Примітно, що на момент написання статті грузинська влада не робила коментарів у зв’язку з планами Росії щодо піцундського комплексу та хвилюваннями в абхазькому суспільстві.
Нагадаємо, що в результаті російсько-грузинської війни Росія у 2008 році визнала незалежність цих грузинських регіонів та перекинула додаткові війська та озброєння на свої військові бази на цих територіях. Усі держави світу – за винятком Венесуели, Нікарагуа, Науру та Сирії – розглядають ці регіони як територію Грузії, яка знаходиться під російською окупацією.
